50 млрд кубометрів: Китай знову не погодив газопровід

«Китай наполягає на низькій ціні, близькій до внутрішніх російських тарифів», — саме така умова Пекіна лишається головною перешкодою для проєкту «Сила Сибіру-2». Володимир Путін 31 серпня прибув на саміт Шанхайської організації співробітництва, щоб заручитися підтримкою Сі Цзіньпіна, проте домовленості знову не досягли.

Китай наполягає на низькій ціні, близькій до внутрішніх російських тарифів.

Проєкт передбачає постачання до Китаю до 50 мільярдів кубометрів природного газу щороку з арктичних регіонів Росії. Після введення в експлуатацію він міг би майже вдвічі збільшити наявні трубопровідні потужності для експорту російського газу до Китаю й частково компенсувати втрату європейського ринку, який раніше приносив Москві значно більші доходи.

Москва розраховує на Китай як на головного покупця російського газу після поступової відмови Європи від енергоресурсів РФ на тлі повномасштабної війни проти України. Пекін не демонструє готовності компенсувати цю втрату на вигідних для Москви умовах. Попри те, що Китай і Росія регулярно називають відносини стратегічним партнерством, між ними лишаються серйозні розбіжності: Китай не готовий іти назустріч, якщо запропоновані умови суперечать його економічним інтересам.

Чому Пекін може чекати

Відсутність прогресу щодо «Сили Сибіру-2» впливає не лише на енергетичні перспективи Росії. Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Москва опинилася в дедалі більш залежному становищі щодо Пекіна. Китай не має очевидних причин поспішати з угодою, вигідною для Росії: він може чекати й спостерігати за подальшими економічними та геополітичними змінами.

Окрім російського газу, Китай може отримувати енергоресурси з Австралії, Катару, Малайзії та Туркменістану. Додатковим фактором стало відновлення закупівель китайськими компаніями американського скрапленого природного газу після зустрічі Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна у травні 2026 року. Для Москви вибір обмеженіший: після 2022 року Індія збільшила закупівлі російського викопного палива, але лише китайський ринок має достатні масштаби, щоб потенційно частково замінити європейських покупців.

Навіть на повній потужності трубопровід зможе транспортувати близько 50 мільярдів кубометрів газу на рік — лише приблизно третину обсягів, які Росія раніше постачала до Європи. Європейський ринок для російського газу продовжує скорочуватися: Європейський Союз узяв курс на повне припинення імпорту російського газу протягом найближчих років. Сторони опинилися в нерівних позиціях: Росія значно більше зацікавлена в домовленості щодо нового газопроводу, тоді як Китай може не поспішати й домагатися умов, які відповідають передусім його власним економічним інтересам.